пʼятницю, 5 квітня 2013 р.

Доповідь на педагогічну раду на тему “Про рівень підготовки та якість знань студентів на відділеннях коледжу за результатами І семестру. Співпраця на заняттях викладача та студента як успішна умова самореалізації суб'єктів освітнього процесу”.


В усьому світі на сучасному етапі завданням навчально-виховного процесу є не просто надання особі певного обсягу знань, а її розвиток, становлення особистості, формування мотивації до самонавчання, саморозвитку, самоактуалізації. Адже науковці зазначають, що на зміну інформаційно-проблемним формам навчання приходить еврестично-пошуковий підхід до організації освітньої діяльності.
Вивчаючи роботу викладачів коледжу протягом І семестру 2012-2013 н.р. була поставлена мета — встановити зв'язок між діяльністю викладача і результатами його праці, які реалізувались в інтелектуальному розвитку студентів, їхній культурі, ерудиції, уміннях застосовувати теоретичні знання на практиці.
За результатами заліково-екзаменаційної сесії І семестру 2012-2013 н.р. із 575 студентів навчається на “5” - 2 студентів шкільного відділення: Крупко Марія, Савич Ольга; у перспективі студентка 3-В курсу, яка має 2 четвірки Рубиш Олена; на “5” і “4” - 100 студентів.
Серед них 64 студенти шкільного відділення. Найбільшу кількість таких студентів складають групи: 3-А — 8 студентів; 4-Б — 7 студентів; 3-Б, 3-В — 6 студентів. 20 студентів дошкільного відділення: найбільшу кількість таких студентів складають групи: 3-Д — 8 студентів, 2-Д — 7 студентів. 16 студентів відділення соціальної педагогіки. Найкращі результати на 3-С курсі — 8 студентів.
Найменшу кількість студентів, які навчаються без “3”, складають студенти 1-Д курсу (2 студентів). З “3” у коледжі навчається — 458 студентів. Однак варто зазначити, що серед них є студенти, які мають лише 1 трійку. Кількість таких студентів складає 30 осіб по коледжу.
Незадовільні оцінки чи не атестовані з окремих предметів отримали 15 студентів: 9 студентів шкільного відділення: Кобринь С., Мартинюк С. (2-В курс); Кривіцька О. (3-В курс); Полячук І., Савочка В. (3-Г курс), Братасюк Н., Коренкова Ю. (4-А курс), Палійчук В. (4-Б курс); Вірстюк В. (4-В курс); 6 студентів відділення соціальної педагогіки: Лець Т., Панасюк О. (1-С курс), Борищук М. (2-С курс), Колодяжна О. (2-С курс), Шанько Ю., Топорова О. (3-С курс).
Через систематичні пропуски та академічну заборгованість студент ІV курс, групи В був відрахований з навчального закладу.
Низькі результати заліково-екзаменаційної сесії на окремих групах, зокрема на 2-В, 3-В, 1-С курсі свідчать про:
  • несистематичність, фрагментарність у підготовці до навчальних занять частини студентів з різних навчальних дисциплін та засвоєнні знань;
  • низький рівень активності студентів і відсутність елементів змагальності в навчальних досягненнях;
  • невміння на належному рівні самоорганізувати підготовку до виконання домашніх завдань;
  • безвідповідальність окремих студентів за результати навчальної діяльності та відвідування занять.
Основне завдання, головний напрям діяльності викладачів коледжу є організація процесу навчання таким чином, щоб оволодіння знаннями проходило в умовах розвитку пізнавальних здібностей студентів. Теоретичні й практичні заняття передбачають залучення студентів до творчої діяльності:
  • написання рефератів, творчих дослідницьких робіт;
  • створення презентацій, наукових проектів;
Оцінювання якості з різних навчальних дисциплін здійснюється у двох аспектах:
- рівень володіння теоретичними знаннями, який виявляється в процесі усного чи письмового опитування, та якість практичних умінь і навичок, тобто здатність до застосування вивченого матеріалу. Тому переважно викладачі використовують комплексну оцінку навчальних досягнень студентів.
Основними видами перевірки знань, умінь і навичок на заняттях є:
  • усна поточна перевірка проводиться викладачами, щоб установити міцність, усвідомленість знань студентів. Усна перевірка проводиться викладачами по-різному: опитування за раніше вивченим матеріалом, якщо він слугує для отримання нових знань; оцінювання окремих повідомлень і відповідей у процесі повідомлення нового матеріалу; перевірка за темами, розділами;
Поточна оцінка виконує заохочувальну, стимулюючу та діагностично-коригуючу функцію.
  • письмова перевірка — викладачі заздалегідь готують питання, тести, картки (завдання в кількох варіантах);
  • практична перевірка, яку застосовують викладачі трудового навчання, образотворчого мистецтва, музики, фізкультури.
Крім того, викладачі звертають увагу: - на якість виконаної роботи; самостійність у виконанні; точність дотримання технологічної послідовності; технічну грамотність; дотримання норм часу; організації робочого місця.
Для підвищення результативності навчально-пізнавальної діяльності студентів видано посібники викладачами української та російської філології:
  1. Збірник диктантів з української мови (викладач Баковчук О.В.).
Викладачами іноземної філології:
  1. Посібник з практичної граматики німецької мови (Пелагій Т.Я.)
Викладачами природничих дисциплін:
  1. Тестові завдання і вправи з основ природознавства (2009 р.)
Протягом 2009-2013 р. питання стану викладання і якості знань з різних навчальних предметів (дисциплін) розглядалось на педагогічних, методичних радах:
Видавалися накази про:
  • стан викладання та рівень знань студентів з фізики (2011 р.);
  • результати контролю за станом викладання курсу “Основи екранного та сценічного мистецтва” (2011 р.);
  • стан методичного забезпечення та якість знань студентів з дисципліни “Світова література” (2011 р.);
  • стан викладання та рівень знань студентів з української мови та роль предметно-методичної комісії в організації контролю та керівництва навчальною роботою студентів (2012 р.);
  • про стан викладання та рівень знань студентів з дисциплін іноземної філології (2012 р.).
Внутріколеджовий контроль за рівнем підготовки та якістю знань студентів на відділеннях коледжу за результатами І семестру з різних предметів носив характер:
  • стимулюючий (спонукання до самоосвіти, саморозвитку, самоконтролю та самокорекції);
  • навчально-методичний (надання дієвої допомоги викладачам коледжу у пошуках ефективних форм і методів навчання);
  • виховний (виховання відповідальності за визначену ланку роботи та результати діяльності).
Оцінювання навчальних досягнень студентів із загальноосвітніх предметів здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 р. № 371.
Оцінювання знань, умінь, навичок з предметів професійно-практичного циклу здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень студентів і є складовою робочих навчальних програм. Критерії розроблені викладачами ПМК відповідно до специфіки навчальних дисциплін.
Важливою складовою результативності навчально-виховного процесу є мотивація навчання.
Для того щоб студенти по-справжньому включились у роботу, потрібно, щоб завдання, які ставляться перед ними в процесі навчальної діяльності, були не тільки зрозумілі, а й внутрішньо прийняті ними, набули вартості і знайшли, таким чином, відгук в їх переживаннях, а потім, щоб вони по можливості були оцінені..
Якщо педагогу не вдасться збудити активність студентів, якщо він не зможе стимулювати їхню діяльність, то ніякого навчання та виховання не відбуватиметься. У такому випадку студенти лише формально будуть знаходитись на заняттях, їхня “інтелектуальна та емоційна температура” буде наближена до нуля.
Аналіз результатів наукових досліджень свідчить, що сьогодні у системі цінностей студентської молоді відбуваються суттєві зрушення. У значної кількості студентів спостерігається негативне ставлення до навчальної, суспільно корисної діяльності. Такий стан зумовлений насамперед зниженням мотивації до навчальної діяльності через невисокий рейтинг професії серед інших (престижних) в українському суспільстві, низькі зарплати, відсутність можливості швидко влаштуватися на роботу.
Тож які існують типи ставлення студентів до навчання?
  • негативне;
  • позитивне аморфне;
  • позитивне пізнавальне, усвідомлене;
  • позитивне відповідальне, особистісне.
Причинами низької мотивації студентів і у нас в коледжі є:
Причини
Ознаки
Способи подолання
Слабке здоров'я Швидко стомлюється до кінця заняття або після перших занять. Часто пропускає заняття Спостереження лікаря, послаблений режим
Не враховуються індивідуальні особливості нервової системи студента Студент не встигає виконати завдання в запропонований час, болісно реагує на невдачі тощо. Допомогти студенту вивчити свої особливості й навчити його враховувати їх у процесі діяльності. Викладач і куратор академічної групи мають дотримуватись певних правил під час роботи з такими студентами (наприклад, не ставити їх у ситуацію миттєвої відповіді)
Відсутність мотивації досягнення успіху Низька самооцінка, нерішучість, відсутність ініціативи, виявлення невпевненості у своїх силах Підвищити самооцінку студента, сприяти формуванню мотивації
Несформованість прийомів навчальної діяльності Не володіє способами навчальної роботи (наприклад, не вміє працювати з підручником, не контролює свою роботу тощо). Навчити основних прийомів навчальної діяльності
Недоліки розвитку пізнавальних процесів Не може зосередитися, погана пам'ять, зазнає труднощів під час розв'язування задач тощо Використання коригувальних вправ на розвиток пізнавальних процесів
І як результат, у кожного з нас виникає ряд питань, як обрати найефективніші шляхи формування позитивної мотивації на заняттях.
Варто зазначити, що саме від викладача, його вмінь організувати навчальний процес залежить як студент почувається в навчальному закладі, його розвиток і становлення всебічно розвиненої особистості, так майбутнього фахівця. А також від його умінь керувати своїм психічним станом, умінням організувати спілкування, створити атмосферу колективного пізнавального пошуку та спільних роздумів.
Соціологічні опитування серед студентів коледжу демонструють наступне. На запитання “Як ти почуваєшся в коледжі?” 202 (із 272) студенти зазначають, що “мені подобається”; 66 студентів - “мені не дуже подобається”; 4 студенти - “мені не подобається”.
На запитання “Чи виникають у вас проблемні ситуації, непорозуміння з викладачами? ”
Так — 25 %
Час від часу — 26 %
Ні — 49 %
У коледжі ситуація доволі непогана. Отож і надалі потрібно налагоджувати тісний взаємозв'язок між викладачем і студентом, разом з тим перетворюючи студента з пасивного спостерігача на активного учасника навчально-виховного процесу. Для цього потрібно з'ясувати умови, шляхи і засоби поліпшення співпраці під час навчання. Не забуваючи при цьому, що саме викладач здійснює організацію та управління навчально-виховним процесом через комунікативні та організаторські здібності, якими повинен добре володіти.
До спеціальних умінь відносяться ті, які дозволяють зняти напругу і створити ситуацію відкритості:
1. Уміння керувати процесом взаємодії і фазами контакту:
  • уміння продемонструвати щиру доброзичливість;
  • відкрита демонстрація своїх почуттів, стосунків;
  • уміння "подати себе", створити свій позитивний образ;
  • повідомити інформацію, цікаву всім, розповісти про якийсь факт емоційно виділяючи особистісне начало в ньому;
  • навчитися керувати ініціативою під час контакту: зацікавлено слухати, погоджуватися з висновками, повторити якусь думку, висловлену студентом раніше, відреагувати мімікою на якусь дію студента (наприклад, покачати головою);
  • змусити говорити найбільш некомунікабельного, визначити коло його інтересів (можна розповісти про якусь подію, поспостерігати за його реакцією, попросити оцінити і т.д.);
  • уміння не втратити з поля зору інших при діалозі з одним.
2. Уміння бути відкритим і комунікабельним у взаємодії зі студентами.
3. Уміння визначати "небезпечні зони" для спілкування: в яких випадках студенти дратуються, стають агресивними, вміння стати на місце студента і зрозуміти його реакцію.
4. Уміння володіти своїм настроєм, позитивно впливати на настрій студентів.
Варто зауважити, що характер цих взаємин повинен бути виключно діловим, складати собою цілеспрямовану взаємодію, що передбачає ефективне здійснення цілей навчально-виховного процесу. Взаємини викладача й студентів зовсім не повинні бути фамільярними, певну межу в стосунках із викладачем студенти не повинні переступати, маючи на увазі авторитет і вік викладачів. Ці взаємини повинні ґрунтуватися на взаємній повазі й розумінні спільності цілей діяльності як викладача, так і студента. Адже часто коефіцієнт продуктивності й результативності навчання визначається саме рівнем співпраці тих, хто навчає, і тих, хто навчається.
Погодьтесь, особистість, що навчається, привласнює знання своєю пізнавальною діяльністю. Але разом з тим студенти не лише отримують від викладача інформацію, але й засвоюють її оцінку з громадянської позиції. Тому виховання часто відбувається на основі власного прикладу викладача. При цьому студенти вже добре розрізняють, коли викладач просто транслює матеріал, а коли розповідає, пояснює, робить висновки з точки зору власної позиції.
На запитання “Чи є серед викладачів ті, на кого вам би хотілося бути схожими?”
Так — 64 %
Ні — 23%
Важко відповісти — 13%
Що говорить про формування у студентів прихильного ставлення до викладачів, приймаючи їх як приклад для наслідування. Та разом з тим відображаючи професійні дії і вчинки викладачів, майбутній фахівець збагачує та коригує власне уявлення про модель майбутньої діяльності.
Співтворчість має виражений емоційний характер і виявляється у спільних діях (навчальних, пізнавальних, пошукових), коли педагог виступає як консультант-наставник, організовуючи різні форми співпраці. Це і співпереживання успіху чи неуспіху діяльності, і передбачення її результатів та інше. Звідси вимога до кожного викладача - прагнути забезпечити успіх як найважливіший чинник позитивної мотивації діяльності студента.
На запитання “Чи є викладачі, які намагаються створити ситуацію успіху на заняттях?” результати виглядаю наступним чином:
Так — 52%
Не знаю, що таке “результат успіху” - 20%
Ні — 28%
Взаємодія і співпраця між викладачем і студентами характеризується як психологічними (особливості спілкування, середовище й умови роботи, розвиток психологічний комфорт), так і педагогічними (рівень загальної культури та професійної підготовки педагога, засоби і методи, які застосовує у роботі) ознаками.
На запитання “До кого б із викладачів ви звернулись за допомогою?”
До куратора групи - 70%
До практичного психолога - 17%
До інших викладачів — 13%
“Як важко нині працювати зі студентами”, - часто говорять викладачі і не замислюються над тим, а чи просто студентам з викладачами, батьками. Педагоги бачать студентів з власних життєвих позицій, досвіду, моральних цінностей, яких набули з віком. Але потрібно час від часу ставати на місце студента і навчитись розуміти його реакцію.
Отже, успішною умовою організації співтворчості викладача і студентів і надалі залишається атмосфера взаємної поваги і моральної рівності учасників навчально-виховного процесу; трансформація психологічної позиції викладача із "носія" інформації на консультанта й організатора процесу навчання; зміна позиції студента з "студенства" на "партнерство".
На запитання “Які з перерахованих якостей притаманні справжньому учителю? ” відповіді студентів виглядають таким чином:
102 відповіді — любов до дітей;
66 відповідей — працелюбність, терпіння;
63 відповіді — доброта, порядність, доброзичливість;
54 відповіді — почуття гумору;
44 відповіді — професійна компетентність.
14 відповідей — самокритичність, прагнення до самовдосконалення
8 відповідей — модний, стильний зовнішній вигляд
0 відповідей — інші якості
Керуючись словами Гете: “Перед великим розумом я скидаю шапку, а перед великим серцем, стаю на коліна”, то студенти коледжу мислять доволі правильно. Адже усе сказане буде успішно реалізовано тоді, коли ми з любов'ю ставитимемось до тих, з ким працюємо. А за словами Льва Толстого, що “можна стати досконалим учителем, якщо уміло поєднувати любов до дітей і любов до праці” підтверджує, що ми працюємо в правильно руслі, аби досягнути мети — забезпечуємо культурний і духовний розвиток особистості кожного студента, виховуємо молодь у дусі найкращих людських цінностей.

Немає коментарів:

Дописати коментар