Творча діяльність

 З ДОСВІДУ ВИКОРИСТАННЯ КІНОМИСТЕЦТВА НА ЗАНЯТТЯХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Орієнтуючись на тенденції сучасної науково – педагогічної думки, при розгляді питання підвищення ефективності навчального процесу, слід звернути увагу на потенційні можливості кіноінформації як засобу інтенсифікації навчального процесу, впровадження активних форм навчання, реалізації індивідуального підходу до кожного студента.

Розв'язання проблеми мистецької освіти в навчальних закладах залежить від трансформації всієї системи гуманітарної освіти, навчання та виховання. У реалізації цього складного процесу українська література як загольноосвітня дисципліна може виконувати інтегруючу роль, формувати в студентів систему художнього мислення.

Комплексне використання суміжних мистецтв у процесі вивчення літератури поки що досліджене недостатньо, методичних матеріалів зіставлення художнього тексту й екранного еквіваленту майже немає.

Кіномистецтво синтетичне: воно поєднує в собі літературу, і живопис, і музику, а отже,і їхні зображально – виражальні засоби, трансформувавши їх, надавши їм своєї специфіки. Кожний кінотвір має три засоби впливу на глядача:

• драматичний;
• зоровий;
• звуковий.

Безумовно, літературний твір більш багатоплановий і більш довершений: кожен із читачів формує свої власні думки про героїв, сюжет, колізії персонажів і події – кіно подає лише думку й бачення режисера. Немає необхідності сперечатися, що – кінофільм чи книга – є кращими. Адже література й кіно – є різні види мистецтва, різними є й засоби творення художніх образів. Та обидва види мистецтва мають однакове право на існування й доступ до читача/глядача.

Сценарист Василь Портяк зауважив: «Загалом же працювати над кіноверсією не тільки не легше, а й не менш цікаво».

Це питання не є суттєво новим у методиці. Воно порушувалось в роботах таких методистів, як Кулінської Л., Жили С., Фурсової Л. та інших.

Відеофрагмент – це відзняті на відеоплівку 7 – 12 хвилинні екранізації художніх творів, екранізація не всього художнього твору, а лише згустку найдраматичніших подій, які є найважливішими для розвитку сюжету, для характеристики головних героїв, для визначення стилю письменника, зокрема мови твору.

Відеофрагмент – це своєрідна візитна картка художнього твору. Таких карток, на мій погляд, можна підготувати одну, іноді дві – три (більшу кількість відеофрагментів на заняттях використовувати немає потреби).

Відеофрагменти відповідають програмі з української літератури, а також віковим особливостям студентів.

Відеофрагменти дуже зручні, прості для використання абсолютно всіма викладачами і доцільні на заняттях, де вивчаються прозові та драматичні твори.

Відеофрагменти можуть бути використані на заняттях словесності різних типів: лекційне, семінарське, практичне.

За допомогою відеофрагментів можна пожвавити будь – який етап заняття – його організаційну частину, мотивацію навчальної діяльності, перевірку і корекцію знань студентів, вивчення нового матеріалу, його закріплення, домашнє завдання.

Відео – та кіноінформація виконує такі дидиктичні функції:

• емоційний вплив на студентів, вибір ними певних виражальних засобів;
• поглиблення теоретичних відомостей про життєвий і творчий шлях письменника за допомогою відеоматеріалу;
• розвиток уваги, мовлення, спостереження.

Поділяю думку А.В. Грабовського та С.О. Жили про те, що перед студентами необхідно ставити запитання, які викликають активний обмін думками, що дає змогу контролювати їхні уміння, аналізувати, міркувати, доводити, узагальнювати, висловлювати власні думки.

Художня кінематографія існує на базі літератури, кінодраматургії. Також драматичний вплив, на мою думку, є сильний, бо це фабула, зміст, композиція, логіка в розгортанні зображуваних подій, монтаж. Звуковий ряд - це процесуальність, динамізм, активність, емоційна повнота. Він відтворює звукову картину навколишнього світу. Мистецтвознавці твердять, що у фільмі найважливішим є зоровий ряд. Як різновид художньої творчості кінематограф найбільш наближений до образотворчого мистецтва (графіки, живопису, художньої фотографії). Образотворче мистецтво статичне, основа ж кінематографічної природи - динаміка. Одиницею виміру в естетиці кіномистецтва є кадр, який треба майстерно вибудувати й наповнити інформацією. Кадр - не просто застиглий момент, зупинка в триванні часу (кіномистецтво не терпить статики, бо вся його основа-це динаміка - рух)...

Роздумуючи над втіленням прозових творів на сцені, кінознавець К. Рудницький доходить висновку: «Спектакль не може замінити собою книгу, він не кращий за книгу. Але спектакль може наблизити до нас книгу, навіть улюблену, навіть добре знану, примусити по – новому сприйняти її героїв. Творча воля талановитого режисера чи актора дозволить нам проникнути в такі глибини прози, про які ми і не здогадувались». Сучасна дослідниця кіно С. Жила справедливо зазначає, що втрати під час екранізації неминучі, але треба прагнути, щоб художній ефект, викликаний фільмом, максимально наближався до вражень, залишених літературним твором.

Перед тим як зупинитися на питанні компонування сценарію відеофрагмента, наголосимо, що з метою наблизити, а не відвернути молодь від літератури відбираємо твори не випадкові, а найбільш значущі, навіть знакові, які становлять славу, гордість української літератури, які хвилюють читача; твори самобутні, неповторні. Це по-перше, програмні твори; по-друге, твори, рекомендовані для самостійного читання; по-третє, позапрограмові твори тих письменників, творчість яких вивчається у курсі української літератури; по-четверте, твори тих письменників, імена яких не відомі або мало відомі сучаній молоді. Відеофрагменти стверджують у юнаків і дівчат думку про багатство тем, проблем, жанрів, образів української літератури, що, безперечно, викликає у юних читачів інтерес до вітчизняного красного письменства і потребу в систематичному читанні.

Досить вдало вибудуваний і наповнений змістом кінофільм «Камінний хрест». В основу цього фільму автор сценарію Іван Драч поклав твори Василя Стефаника «Камінний хрест» і «Злодій». Трагедію галицького селянина Івана Дідуха, який змушений на схилі літ покинути свою землю й вирушити з родиною на пошуки примарного щастя, передають різноманітні засоби. Це перш за все музика композитора Володимира Губи. Студенти при перегляді кінострічки звернуть увагу на те, що вона гармонує з настроєм героя.

Аналізуючи новелу «Камінний хрест», а саме після безпосереднього перегляду кінострічки, на мою думку, доцільно буде дати відповіді на такі запитання:

1. Чи таким ти уявляв героїв твору при читанні? Порівняй своє бачення з режисерським.

2. Чи допомагають творити образи жести, міміка, поза, костюм, музичне оформлення? Як саме?

З власного досвіду переконалася, що кіно багато дає: композицію кадру, звукове оформлення, світлові акценти. У кіно твориться «звукокадр» - органічне поєднання в єдиному художньому образі зображення із словом, музикою, шумом. Звідси, на мою думку, невичерпні можливості кіно в плані його виразності, його «мови». Мистецтвознавці завжди наголошують, що в кіно синтез відбувається й у творенні фільму, й у сприйманні твору.

За силою впливу на глядачів у кінематографа немає суперників. Серед студентів завжди можна знайти таких, які не дуже люблять читати книги або слухати музику, але майже немає жодного студента, який би не любив дивитися фільми. У своїй практиці намагаюсь використовувати цю велику любов, щоб навчити дитину розуміти мистецтво кіно, а через нього і любов до книги. Дослідження психологів засвідчують, що сприймання й переробка інформації, одержуваної від фільму, здійснюється на більш високому рівні психічної активності, а це сприяє глибокому й повнішому засвоєнню матеріалу...

Під час вивчення роману Василя Барки «Жовтий князь» звертаюся до кінострічки «Голод 33» (режисер Олесь Янчук, сценарист Лесь Танюк та Сергій Дяченко), відзнятої на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О.Довженка. Початок фільму, як і у романі, оптимістичний, сповнений радості й блаженства: родина збирається на церковну недільну службу. Перед переглядом фільму ставлю запитання : «Чому кольоровий з самого початку кінофільм поступово стає чорно-білим?»

Питанню підвищення ефективності занять засобами кіно не завжди приділяється належна увага. Це пояснюється багатьма причинами. Найголовніші з них такі:

- викладачі літератури почасти не мають виразного уявлення про специфіку кіномистецтва. Монохудожня система підготовки багатьох словесників скеровує їх на вузькопрофесійний підхід до навчання в рамках одного виду мистецтва, це виключає можливість поліхудожнього підходу до естетичного виховання, заснованого на комплексній взаємодії та інтеграції мистецтв;

• недостатня розробка дидактики кіномистецтва та методики його використання в процесі вивчення літератури;
• питання теорії й практики вивчення літератури за допомогою кіно мало висвітлюється в науково-методичній літературі.

Проблема вивчення української літератури у взаємозв'язку з кіномистецтвом охоплює ряд найрізноманітніших питань мистецтвознавчого, психологічного, педагогічного, методичного характеру:

1. вибір фільму або його фрагментів для ознайомлення студентів;
2. методика уроку з залученням кінофільму або його фрагментів;
3. особливості сприймання фільмів студентами різних психологічних типів.

Кінокартини, які використовую в процесі вивчення літератури, поділяю на такі види:

• Фільми ігрові, в яких акторськими засобами відтворюються реальні або вигадані події спеціально написаного сценарію або опрацьованого твору літератури;
• художні фільми за текстами письменників, які вивчаються за програмою, - це цілком самостійні творчі акти.

ПІД ЧАС РОБОТИ НАД ЕКРАНІЗАЦІЄЮ ПЕРЕДБАЧАЮ ТАКІ ЕТАПИ:

1. Підготовчий. Постановку завдань і емоційні настанови перед переглядом.
2. Етап безпосереднього перегляду. Вміння виділяти головне і другорядне, доповнювати побачене додатковою інформацією.
3. Післядемонстраційний. Бесіда за переглянутим матеріалом, творча робота, диференційоване домашнє завдання, спрямоване на закріплення переглянутого.

Особливу увагу приділяю екранізованим творам класиків української літератури.

Як на мене, найбільш вдалим у цьому плані є знаменитий кінофільм режисера Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», задуманий до 100 - літнього ювілею Михайла Коцюбинського. Тоді, у 1964 році, мало хто передбачав, що ця постановка зробить своєрідний переворот у кіномистецтві. Із прем'єри фільму в кінотеатрі «Україна» у вересні 1965 року почалися арешти української патріотичної інтелігенції. Тобто уже на початку свого руху до глядача картина взяла на себе якусь особливу місію. Як і письменник М.Коцюбинський, режисер і співавтор сценарію Сергій Параджанов був зачарований Карпатами, самобутнім життям гуцулів. Навряд чи він усвідомлював, що тогочасний «великодержавній» ідеології протиставляє буття українського народу в його неторканих первозданних витоках. Але на той момент це було справжнє доленосне мистецтво.

Після перегляду фільму працюємо з першокурсниками над такими запитаннями і завданнями:

• Доведіть, що стрічка показала «самобутню етноісторичну реальність з трагічною долею».
• Чи можна вважати, що фільм став творчою перемогою режисера? Чому?
• Чим кінотвір був несприйнятливий для можновладців?
• Чи відповідають автори повісті й фільму на запитання: чому ми такі?

Що з нами сталося? Де шукати вихід? Поясніть відповідь.

Ці відомості не тільки вдало ілюструють творчість одного із кращих українських письменників, а й допомагають в аналізі й інтерпретації змісту повісті.

Якщо немає змоги подивитись кінострічку, то викладач може розповісти про фільм, його задум і реалізацію задуму як одну із можливих інтерпретацій.

Відбираю зі списку стрічок екранізацій лише ті, які можуть доповнити, збагатити знання студентів, спонукати їх, не підміняючи переглядом фільму читання літературного тексту, ще раз задуматися над його змістом. Тут є наближені можливості для вияву творчої ініціативи викладача й студентів. Поєднання таких форм роботи дає можливість для вияву творчої ініціативи викладача й студентів.

Інколи аналізую екранний еквівалент повністю, зіставляючи його з літературним текстом, або виділяю із фільму той чи інший епізод, образ.

Уроки з використанням фільмів будую за такою структурою:

• робота студентів над текстом художнього твору;
• підготовка студентів до сприймання фільму;
• організація відповідної оціночної чи пошукової роботи в процесі перегляду екранізації, а також у проміжку між демонстрацією і бесідою за фільмом (запис запитань за текстом художнього твору і його екранним відповідником; пропозиція опрацювати рекомендовану літературу; складання детального плану улюбленого фрагменту екранізації; переказ сцени фільму; усний монтаж кадрів; розповідь про першоджерело і сценарій; коментування творчих дослідницьких завдань; розкодування смислових множин, сконцентрованих у назвах кінофільмів і текстах; написання відгуку про фільм або його фрагмент);
• акцентуючий коментар викладача літератури або мистецтвознавця;
• демонстрація екранного матеріалу чи його окремого фрагмента;
• бесіда з студентами про художній текст і його кінематографічне втілення;
• завдання студентам додому для самостійної роботи з цієї проблеми;
• підведення викладачем або мистецтвознавцем підсумків занять.

Зіставлення літературного твору та його екранізації допомагає розвитку студента як активного читача і глядача. Досліджуючи особливості екранізації, студенти краще розуміють специфіку двох мистецтв - літератури і кіно. Вони по - новому осмислюють і використовують знання з літератури й кіномистецтва, систематизують їх. У них виробляється уміння самостійно оцінювати побачене й почуте, дисциплінується мислення. Пожвавлюється співпраця студентів із словесником і співтворчість з авторами художніх творів.

Досвід роботи з використанням кіноінформації на заняттях літератури показав, що результативність навчання студентів на занятті літератури значно поліпшилась.

Адже кіноінформація легше запам'ятовується і відновлюється, ніж слова. Цей ефект пояснюється тим, що зображення відправляється безпосередньо в довгострокову пам'ять, що не має обмежень, властивих короткочасній пам'яті, в якій відбувається попередня обробка. Вивчення твору засобами кіно сприяє більш глибокому розумінню навчального матеріалу без значного уповільнення навчального процесу.

Результатом спільної обробки зорової та вербальної інформації є її подвійне кодування в пам'яті, що забезпечує її більш якісне запам'ятовування та відтворення.

Для того щоб використана кіноінформація давала очікуваний позитивний ефект, викладач повинен чітко уявити її роль, тобто знати, що може зробити кіноінформація, чого не може зробити текст.

Основні переваги кіноінформації в структурі навчального матеріалу, на мою думку, такі:

• привертає увагу і підтримує інтерес до досліджуваного матеріалу;
• пояснює візуальними засобами те, що важко пояснити словами;
• полегшує запам'ятовування і полегшує відтворення вивченого матеріалу;
• розвиває навички порівнювати, зіставляти;
• змушує сприймати образ в усій багатогранності як живу особистість;
• створює простір для виявлення ініціативи;
• формує вміння аналізувати твори суміжних мистецтв.

Отож, кінофільми (відеофрагменти) здатні викликати інтерес до твору, прагнення по-новому підійти до його повторного читання, продовжити радісне спілкування з письменником самостійно у майбутньому.

__________________________________________________________________________________________


КОНКУРС «КРАЩИЙ ЗНАВЕЦЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ»

Сценарій

Звучить музика.

Проза. Ю.Ільницька.

В.1. Сьогодні – День української писемності та мови.

В.2. В листопаді 1997 р. був виданий указ Президента України "Про День української писемності та мови".

В ньому сказано про те, що за ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства встановлено в Україні День української писемності та мови, який відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця.

Відеоролик «Летописец Нестор (Рожденные в Украине)»

1. «Поговоріть зі мною …» М.Звиник.

В.1. Скину камінь із душі тривожної - 
Як зоря, зійде душа моя.
За велінням долі, з ласки Божої - 
Українець, Українець я!

В.2. Із небес упаду зориною,
У барвінку стихну вічним сном,
Щоб навіки бути з Україною,
З мальвами під маминим вікном.

В.1. Небокрай, що грає житнім колосом,
Котить славу, як медовий дим.
І Тарас благословенним голосом
Слово скаже мертвим і живим!

В.2. Долю нашу вітер гне тополею,
І стирає сонце тінь біди.
За тисячолітньою недолею
Ми були і будемо завжди!

В.1. Бог, рідна земля і материнська мова – ось три головні скарби нашого народу.

В.2. Сьогодні ми зібрались тут, щоб ще раз вшанувати українську мову.

В.1. Розпочинаємо ІІІ тур загальноміського конкурсу « Кращий знавець української мови»!

Фанфари.

В.2. Запрошуємо на сцену :

уч. №1 — ЗОШ № 1 Рабченюк Вікторія

уч. №2 – НВК “школа-гімназія” № 1 Мартинюк Світлана

уч. №3 — НВК “школа-гімназія” № 2 Ольховик Алла

уч. №4 – ЗОШ № 3 Лопащук Андрій

уч. №5 – ЗОШ № 5 Забіржевська Альона

уч. №6 – ЗОШ № 6 Протченко Ольга

уч. №7 – ЗОШ № 7 Вірстюк Аліна

уч. №8 – Педколедж Котик Ольга

уч. №9 – Медколедж Охмак Наталія

уч. №10 — Коледж культури і мистецтв Палій Олександр

(Займають місця).

В.1. Дозвольте представити журі конкурсу:

1. Ковальчук Наталія Сергіївна — методист міського методичного кабінету управліня освіти, сім'ї, молоді та спорту Дубенської міської ради;

  2. Баковчук Ольга Василівна – завідувач шкільним відділенням  Дубенського

коледжу РДГУ, переможниця міського конкурсу «Вчитель року» - 2000, 2007, голова журі.

В.1. Запрошуємо до слова міського голову Василя Михайловича Антонюка.

Виступ В.М.Антонюка.

В.2. І конкурс – «Виправ помилку». Вас запрошує детективне агентство « Без граматики не вивчиш математики».

Завдання: у запропонованому реченні виправити орфографічні та пунктуаційні помилки. Просимо секретарів винести конверти.

Виносять і роздають учасникам конверти з реченнями.

В.1. За моєю командою відкриваєте конверти і виправляєте помилки на вашому варіанті тексту. У вас є три хвилини.Старт!

Секретар засікає час.

В.2. У глядачів теж є можливість перевірити себе. Запропоноване речення – на екрані.

І – й варіант речення ( з помилками).Текст №1.

В.1. Конкурсанти працюють, а ми продовжуємо. У нас сьогодні свято, а яке ж воно без української народної музики, без мелодійної пісні!

В.2. Для вас - подарунок від ансамблю народних інструментів Дубенського коледжу РДГУ. Керівник – Леонід Мороз.

2. Ансамбль народних інструментів.

В.1. Поки ми насолоджувались музикою, наші конкурсанти завершили роботу. Журі працює, а на екрані – правильний варіант. Перевірте себе!

На екрані – ІІ – й варіант речення (виправлені помилки)
(Текст №2).

В.2. За умовами проведення сьогоднішнього свята, після кожного конкурсу боротьбу завершує учасник, який набрав найменшу кількість балів.

В.1. Просимо журі оголосити свій вердикт.

Журі оголошує результати І конкурсу.

3. Художнє читання. Т. Ремез

В.1. « Дивлюсь я на слово та й думку гадаю»…

В.2. Катю, мені здається, що ти не зовсім дослівно цитуєш вірш Михайла Петренка!

В.1. Може й не дослівно, зате, повір, логічно. Тим більше, що ми оголошуємо другий конкурс – «Чарівник рими» . Ми помандруємо в поетичний світ.

В.2. Девізом конкурсу є слова Ліни Костенко: «Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі».

Завдання: скласти вірш за поданими кінцевими словами. У конкурсантів є 3 хвилини.

Відеоролик. (рима)

КОНКУРС З ГЛЯДАЧАМИ.

В.1. Поки конкурсанти працюють, ми згадаємо деякі факти з нашої історії і культури. Це повинен знати кожен!

Найдавніша згадка про «руську» (тобто українську) мову на території сучасної України належить до 858 року. Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці XVIII ст. з виходом у 1798 році першого видання «Енеїди» І.Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови.

В.2. Наша мова – одна з найрозвиненіших та найбагатших мов світу, чим ми не можемо не пишатися.Серед науковців побутує думка, що мова, якою розмовляє людина, визначає спосіб її мислення, впливає на манери, поведінку та навіть зовнішність! Вам, певно, доводилося помічати, що людина, яка довгий час живе поза межами батьківщини, стає зовсім не схожою на себе.

В.1. Цікаве про українську мову свого часу писав філолог Михайло Красуський. Згідно з його науковою працею «Давність української мови» (1880 рік), наша мова – першооснова багатьох мов Європи та Індії. Ці дослідження привели до висновку, що українська мова старша, аніж латинська, грецька чи старослов’янська.

В.2. Найпершим вищим навчальним закладом в Україні була Острозька колегія, заснована в 1576 р. у м. Острог князем Костянтином Острозьким. Другий вищий навчальний заклад – Києво-Могилянська академія, заснована у 1623 р. шляхом об’єднання Київської братської і Лаврської шкіл. Це були на той час єдині вищі школи у східнослов’янському світі.

В.1. Найзнаменітішими дітьми можна вважати трьох дочок Ярослава Мудрого, які стали королевами в різних країнах. Дочка Анна стала дружиною французького короля Генріха І, а після його смерті управляла Францією як регентша до повноліття свого сина, короля Філіпа. Про це свідчить багатомовний напис на її пам’ятнику неподалік від Парижа: “Анна руська – королева французька”. Друга дочка Я. Мудрого була одружена з норвезьким королем Геральдом Сміливим, а третя – з угорським королем Андрієм.

Відеоролик « Укр. Мова»

В.1. Для вас співає студентка ІV курсу Дубенського коледжу РДГУ Катерина Багнюк.

4. «Віночок» К.Багнюк.

В.1. Для оголошення підсумків ІІ конкурсу просимо до слова членів журі.

( Оголошення результатів ІІ– го конкурсу).

В.2. О слово рідне, хто без тебе я? Третій конкурс називається « Шукачі скарбів».

В.1. Девіз конкурсу – це слова М. Рильського про мову: « Політь бур’ян…Чистіша від сльози вона хай буде».

В.2. Суржик - це не рідкісне явище нашої розмовної мови. Вчені – мовознавці вважають, що слова – суржики - це найближчий шлах до виродження рідної мови.

В.1. Завдання конкурсу: запропоновані слова – суржики замінити українською літературною мовою. Просимо винести конверти.

Виносять конверти, учасники вибирають.

В.2. У конкурсантів є 3 хв. Роботи виконуються в письмовому варіанті, а потім озвучуються. А ми продовжуємо обговорювати тему «Суржик».

В.1. А мені здається, що гумор та іронія – це саме те, що необхідно для викорінення цього бур’яну. Увага на екран!

Уривок з к/ф «За двома зайцями».

В.2. Закінчується час. Просимо до мікрофону конкурсанта під №1. Журі – увага! Ви зараховуєте кількість правильно перекладених слів – суржиків.

К.№2, 3,4,5.

В.1. Конкурс завершено. Журі працює, а увага всіх – на екран.

Відеоролик «Сильна Україна».

В.1. Журі просимо підсумувати ІІІ конкурс.

(Виступ журі. Оголошення результатів ІІІ– го конкурсу).

В.2. « Скільки мов ти знаєш – стільки разів ти людина.» Цей вислів підтверджується життям відомих людей.

В.1. Найбільше мов серед українців знав Агатангел Кримський — український вчений, письменник, перекладач. Коли його запитували, скільки мов він знає, відповідав: "Мабуть, із шістдесят, а то й більше!" У дитячі роки він досконало вивчив німецьку, французьку та англійську мови. В юнацькі добре оволодів грецькою, турецькою, італійською, давньоєврейською, санскритом. Мови він вивчав до кінця життя, став ученим-орієнталістом світового рівня, спеціалістом з арабістики, тюркології та іраністики і лишив після себе понад тисячу наукових праць. Він перший доніс до українського читача безпосередньо з оригіналів східну поезію, зробив переклад цілої її антології ІХ-ХУ ст., додавши вступні наукові довідки.

В.2. Отож, четвертий конкурс – «Лінгвістичні перегони або Хто більше?»

Завдання: вибравши один із розділів мовознавства, за 2 хв дати максимальну кількість правильних відповідей.

На екрані: Стилістика

Фразеологія

Фонетика

Орфографія

Словотвір

В.2 . До мікрофону запрошуємо учасника під № …( з останнього)

В.1. Поки журі оцінює конкурс і підсумовує результати всіх чотирьох конкурсів - послухайте пісню у виконанні учениці ІІІ класу навчально – виховного комплексу школа – дитячий садок Іринки Баковчук.

5. «Україночка» І.Баковчук.

В.2 Слово – журі.

Оголошення результатів ІV конкурсу.

В.1. Останній конкурс – Домашнє завдання.Публічний виступ.

В.2. Назва конкурсу: Майстер красномовства.Девіз – слова Сократа: « Заговори, щоб я тебе побачив»

В.1. Завдання: дотримуючись усіх правил спілкування з публікою, розкрити за 4 хв. тему: «Краса навколишнього світу в слові»

В.2. До мікрофону запрошуємо конкурсантку під № 3 ( ………….. ).

В.1. Журі підбиває підсумки , а для вас співає студентка ІІІ курсу Дубенського педагогічного коледжу Олена Масіч.

6. «Моя душа» О.Масіч.

В.2. Для оголошення результатів та нагородження конкурсантів запрошуємо голову журі О.В.Баковчук та голову оргкомітету конкурсу Олександра Петровича Карп’юка.

В.1. Запрошуємо всіх учасників на сцену.

Нагородження.

7. Молитва до мови. Ю. Ажина

8. «Україна» Ю. Саліюк.

В.2. Дякуємо всім за увагу і співпрацю! До зустрічі!!!